О рідне слово, хто без тебе я?

Німий жебрак, старцюючий бродяга,

Мертвяк, оброслий плиттям саркофага,

Прах, купа жалюгідного рам'я.

Моя ти — пісня, сила і відвага,

Моє вселюдське й мамине ім'я.

Тобою палахтить душа моя,

Втишається тобою серця спрага.

Тебе у спадок віддали мені

Мої батьки і предки невідомі,

Що гинули за тебе на вогні.

Так не засни в запиленому томі,

В неткнутій коленкоровій труні

— Дзвени в моїм і правнуковім домі!

У цьогорічний День української писемності та мови ми добре розуміємо потребу боротьби і зброєю, і словом. Кожен українець має усвідомити, чим є для нього рідна мова. Вона об'єднує всіх нас у запеклій боротьбі за незалежність: і на передовій, і в тилу, і за межами Батьківщини. Сьогодні ми знову показали свою згуртованість.

Студенти Коломийського економіко-правового фахового коледжу долучилися до написання радіодиканту національної єдності.