[sigplus] Критическая ошибка: Папка галереи изображений 2013/poznan2013 как ожидается будет относительно пути базовой папки изображений, указанной в панели управления.
{gallery count=1 width=250 height=150 counter=1 links=0 maxcount=1 alignment=left navigation=both orientation=vertical}2013/poznan2013{/gallery}
Делегація викладачів та студентів економіко-правового коледжу днями повернулася з Польщі. Вони були гостями дуже поважного заходу, який відбувся в Академії готельного бізнесу та громадського харчування в Познані на запрошення ректора Академії Романа Девіда Таубера. Своїми враженнями про поїздку діляться заступники директора коледжу Володимир Тимків, Олена Гаєва та художній керівник Наталя Мельничук.
— Розкажіть, будь ласка, про своє перебування в Польщі, як вас зустріли, з якою програмою поїхали, — прошу своїх співрозмовників.
Володимир ТИМКІВ:
— Наша поїздка тривала чотири дні. Повернулись ми трохи втомлені, але дуже задоволені. Графік нашого перебування був дуже насичений — робочий наш день починався о десятій ранку, передбачав ознайомлення з Академією — організацією навчально-виховного процесу, це і екскурсії, обмін досвідом, відвідини лабораторій, майстер-класи, дегустація, виступ з культурною програмою. Поверталися ми в готель теж біля десятої вечора. У складі нашої делегації було 35 осіб, з них 29 студентів, учасників народного аматорського фольклорно-етнографічного ансамблю «Прикарпатські візерунки».
Олена ГАЄВА:
— Польща зустріла нас сильним вітром, ожеледицею. Автобус буквально зносило з дороги. Ми заледве рухалися з швидкістю 15 км на годину. Погода нас вразила своєю непривітністю, зате, навпаки, поляки виявили нам гостинність, щиру та теплу зустріч. Ми це вже відчули на митниці, де замість прискіпливого огляду автобуса, нас засипали стурбованими запитаннями про події в Україні. Скрізь відчували небайдужість, співчуття, підтримку. І не тільки на словах. Познань нас зустріла синьо-жовтими вогнями гірлянд на будівлях. А потім в костелі, куди ми пішли на службу Божу, побачили наш синьо-жовтий прапор. Це направду було дуже зворушливо.
Наталя МЕЛЬНИЧУК:
— Мистецька програма, яку ми представили, складалася з двох частин. Це українські пісні і танці, а також вечорниці — як вони традиційно відбуваються у нашому регіоні. Два дні ми давали концерти безпосередньо в Академії, а третього дня — у готелі. Там зібралося дуже багато гостей, бо якраз проходив Міжнародний форум і всі його учасники, що проживали в готелі, із задоволенням прийшли подивитися на наше мистецтво. І навіть брали участь у різноманітних конкурсах. А ще разом з нами співали і танцювали. Особливо усім до вподоби був танець «Голубка по-коломийськи» та пісня у виконанні наших хлопців «Несе Галя воду». По закінченню нашого виступу ректор вручив нам диплом-сертифікат учасника за «пропагування культури України на землі великопольській».
— Що сприяло вашому запрошенню в Академію? Завдяки чому ви стали учасниками заходу і яка, власне, мета його проведення?
Володимир ТИМКІВ:
— Наша поїздка стала можливою завдяки договору про співпрацю, підписаному між нашим коледжем та Академією. Пан ректор має налагоджені зв’язки з багатьма провідними вузами Європи, в тому числі і Київським національним торговельно-економічним університетом, структурним підрозділом якого ми є. Тому коли він дізнався про наш коледж, виявив бажання приїхати познайомитися. Знайомство переросло у співпрацю і за це ми завдячуємо нашому директору Людмилі Гарарук, яка зуміла переконати ректора у перспективах взаємостосунків між коледжем і Академією. У травні цьогоріч було підписано двосторонній договір, з вересня наші випускники продовжили там. здобувати вищу освіту, а дехто, навчаючись у коледжі, опановує деякі дисципліни в Академії, і ми ці оцінки зараховуємо. Загалом мова йде про 11 наших випускників і студентів.
Олена ГАЄВА:
— Співробітництво встановлено за усіма напрямами та навчальними дисциплінами, що викладаються в обох вузах на основі принципів рівноправності та взаємної поваги. У тому числі передбачено обмін методичною літературою, підручниками, обладнанням для лабораторій, електронною інформацією, обмін студентами. Польська сторона приймає наших студентів і для проходження практики, і для навчання. Причому студентам коледжу надаються пільги в оплаті за навчання. А стажування, проходження практики на відомих європейських курортах, турбазах дозволяє студентам самим у подальшому заробляти кошти, щоб оплатити навчання. Договором, зокрема, передбачено і проведення спільних культурних, спортивних заходів, спільного відпочинку студентів, викладачів. Отож, нас запросили в якості почесних гостей з культурною програмою на традиційну, уже 12 зустріч - виставку-показ регіональних різдвяних страв «Gwiazdka-2013»
Наталя МЕЛЬНИЧУК:
— Там були представлені різдвяні страви різних народів. З’їхалися представники профільних вищих шкіл по готелярству і гастрономії з Чехії, Словакії, Білорусі, Молдови. Росії, Казахстану, з різних регіонів Польщі і, звичайно, свої знання і кулінарне мистецтво демонстрували студенти Академії, серед яких чимало українців. Тому ми мали можливість посмакувати українськими різдвяними стравами. Найбільше нам сподобалися вареники.
- Як вас приймав ректор? Чому в нього такий особливий сентимент до Коломиї? Розкажіть, яким ви його побачили?
Олена ГАЄВА:
- Ректор Роман Девід Таубер у свої 73 дуже активний, багато їздить країнами Європи. Він — уродженець Коломиї, народився у єврейській сім’ї, яку німці під час війни розстріляли. Хлопчику вдалося вижити, його прихистила польська сім’я з єврейським корінням. Так він опинився у Польщі, де започаткував свою справу, досяг найвищої майстерності, він — кухар найвищого розряду, якого запрошували працювати над організацією банкетів для учасників різних конференцій, наукової еліти по всьому світу. Сам себе й досі називає «просто кухарем», хоча він не просто ректор Академії, а й її власник, має звання професора.
Володимир ТИМКІВ:
- Але у спілкування він справді дуже простий, щирий. Знає в обличчя і по імені кожного зі своїх студентів, а їх в Академії навчається понад дві з половиною тисячі! Студенти називають його «батьком». Бо він дуже прихильний до них, любить і похвалити, і зауваження зробити — йому нічого не байдуже. За принциповість і вимогливість подекуди його називають ще й «диктатором», але це жартома, а найперше таки «батьком». Стіни Академії прикрашені фотографіями - і не добереш: чи це сімейні фото ректора чи це він зі студентами. Для нього і Академія, і студенти - це його родина. Він залюбки сам проводить різні свята і заходи як ведучий, показує майстер-класи. Ми теж такий побачили - як ректор приготував гуляш.
Наталя МЕЛЬНИЧУК:
- До нас він надзвичайно тепло ставився. Охоче спілкувався і з викладачами, і зі студентами. На дорогу кожному презентував пакет з їжею та ще й для всіх мішок різдвяних медяників. Ми, завдячуючи йому, мали безкоштовне харчування і проживання у чотиризірковому готелі. Це палац, збудований ще у 1869 році. Уранці нас чекав шведський стіл, обідали й вечеряли ми в Академії, де столи накривались як у найкращих ресторанах з відповідним обслуговуванням. Навіть вечеряли при свічках. Причому і викладачі , і студенти були в рівних умовах. Чесно кажучи, ми не дуже балувані таким ставленням, увагою, рівнем обслуговування, європейською культурою. Тому це було надзвичайно приємно. Ректор опікувався нами від початку до кінця. Коли при від’їзді наш автобус раптом вийшов з ладу, він був готовий надати нам свій транспорт. Дочекався, поки автобус злагодили і супроводжував аж до автобану, хоча й затримувався на дуже важливу зустріч.
— Що найбільше сподобалося вам, студентам. у чому головна особливість навчання в Академії?
Наталя МЕЛЬНИЧУК:
— Багато хто з учасників поїздки ще дорогою додому уже заявив про своє бажання продовжити навчання в Академії. Студентам там сподобалося усе. Найперше, ставлення, матеріально-технічна база, організація навчально-виховного процесу, практична підготовка. До речі, там велику увагу приділяють власне практичним навичкам і, звичайно, вивченню мов.
Олена ГАЄВА:
— Польську, французьку, англійську, німецьку і ще яку вподобають і яка до снаги вивчають за інтенсивним курсом і вдосконалюють безпосередньо у мовному середовищі - ректор мас добре налагоджені зв’язки з багатьма туристичними фірмами, готелями, ресторанами Європи, де і проходять практику студенти Академії.
Володимир ТИМКІВ:
— Наскільки студенти вільно володіють мовами, ми стали свідками під час дегустації страв журі. Представник зі Швейцарії Франсуа зацікавився підливою, приготовленою до голубців, яка була на різдвяному столі українських студентів родом з Полтави. Одна з дівчат пояснила все польською мовою, а коли Франсуа про себе вголос зробив зауваження французькою, дівчина одразу ж перейшла на французьку і продовжила дискусію. Це викликало захоплення і подив: як вони все встигають вивчати!
— Що дала ця поїздка студентам, коледжу, які перспективи відкрила?
Володимир ТИМКІВ:
— Ми почерпнули для себе дуже багато нового, цікавого, що будемо прагнути запровадити у себе. Особливо це стосується технологічного забезпечення, обладнання для лабораторій. У цьому ми, зокрема, сподіваємося на підтримку ректора, який пообіцяв нам спонсорувати обладнання для кухні, а коли приїде - то й провести майстер-клас. Усе це, віримо, дасть нам можливість відкрити в коледжі ще одну спеціальність власне по гастрономії і вже наступного року поїхати до Академії не лише в якості гостей, а й учасників-конкурсантів.
Олена ГАЄВА:
— Ця поїздка дала дуже багато не тільки для розвитку наших відносин на рівні коледж-Академія, а й, уважаю, для зміцнення зв’язків між Україною і Польщею як державами, європейськими державами. Наші студенти переконалися у правильності не лише свого професійного вибору, а й курсу України — до Євросоюзу. Вони побачили на власні очі усі його переваги, перспективи. Вони хочуть стати висококваліфікованими фахівцями, здобути вищу освіту за кордоном, але мати можливість і бажання повернутись в Україну, щоб тут розвивати готельно-ресторанний бізнес.
Наталя МЕЛЬНИЧУК:
— А я хочу від імені усієї нашої групи, особливо від студентів висловити слова найщирішої вдячності нашим польським друзям, особисто ректору Роману Девіду Тауберу, керівнику нашої делегації Володимиру Тимківу і, звичайно ж, людині, без якої була б неможлива ні поїздка, ні налагодження партнерських взаємин з Академією — нашому директору Людмилі Гарарук.
Спілкувалася Вікторія КОХАН.
